Як інколи хочеться зробити правильний вибір... Як хочеться піти від холоду і льоду просто на сонячний теплий берег світового океану. Зануритись в себе. Тільки всередині - відповіді на всі запитання. Там нічого не потрібно пояснювати, а тільки слухати, як шелестять хвилі внутрішнього я, до якого забуваєш дослухатися...
Вже проходять
життя - ти рахуєш хвилини.
Ця самотність - гнучка,
дерев’яна любов.
Ми сховаємо лід,
як ховали світлини.
Надірвалась
струна, надривається шов.
В когось гордість
– сліпа, в когось серце холодить
Промінь правди
проб’є покороблену суть
І для когось
звучить недоспівана сповідь
А на когось шляхи
непідкорені ждуть…