18 июля 2014 г.

Як інколи хочеться зробити правильний вибір... Як хочеться піти від холоду і льоду просто на сонячний теплий берег світового океану. Зануритись в себе. Тільки всередині - відповіді на всі запитання. Там нічого не потрібно пояснювати, а тільки слухати, як шелестять хвилі внутрішнього я, до якого забуваєш дослухатися... 

Вже проходять життя - ти рахуєш хвилини.
Ця самотність - гнучка, дерев’яна любов.
Ми сховаємо лід, як ховали світлини.
Надірвалась струна, надривається шов.

В когось гордість – сліпа, в когось серце холодить
Промінь правди пробє покороблену суть
І для когось звучить недоспівана сповідь

А на когось шляхи непідкорені ждуть…


Комментариев нет: