Як інколи хочеться зробити правильний вибір... Як хочеться піти від холоду і льоду просто на сонячний теплий берег світового океану. Зануритись в себе. Тільки всередині - відповіді на всі запитання. Там нічого не потрібно пояснювати, а тільки слухати, як шелестять хвилі внутрішнього я, до якого забуваєш дослухатися... 

Вже проходять життя - ти рахуєш хвилини.

Ця самотність - гнучка, дерев’яна любов.

Ми сховаємо лід, як ховали світлини.

Надірвалась струна, надривається шов.

В когось гордість – сліпа, в когось серце холодить

Промінь правди проб’є покороблену суть

І для когось звучить недоспівана сповідь

А на когось шляхи непідкорені ждуть…